За останні чотири роки іноземні спекулянти

За останні чотири роки іноземні спекулянти вклали в Україну $18 млрд і стільки ж заробили. По мірках закордонних інвесторів, українські инвестинструменты приносять величезні прибутки - деякі 100% річних. Якщо ці інвестори відразу вирішать піти із країни, ринки нерухомості й акцій обваляться.

У березні шведська інвестиційна група East Capital разом з української ИК Dragon Capital купила 70% акцій української компанії «Чумак» - виробника соусів, соняшникового масла й продуктів харчування. По оцінках аналітиків, підприємство обійшлося інвесторам в $35 млн. Інше недавнє придбання East Capital в Україні - 10% акцій банку «Південний». Скандинави купили миноритарный пакет акцій за $80 млн - на 25% дорожче його ринковій вартості (уважаючи по котируваннях паперів на біржі ПФТС). East Capital спеціалізується на інвестиціях у країни Східної Європи, Росію, Прибалтику й Україну. Шведи купують акції компаній (як правило, миноритарные пакети) і через два-три роки перепродують стратегічним інвесторам. Середня прибутковість інвестицій фондів групи East Capital - 60% річних, сума вкладень у кожний проект - кілька десятків мільйонів доларів (усього під управлінням групи $6,9 млрд).

Іноземні портфельні інвестори вкладають у самі різні українські інвестиційні активи з метою вигідного перепродажу в майбутньому. В Україні спекулянти торгують вітчизняною нерухомістю, землею, акціями й облігаціями компаній. По мірках закордонних інвесторів, українські инвестинструменты приносять величезні прибутки - деякі 100% річних (у середньому на стільки торік подорожчала українська земля й акції на ПФТС). Грають на нашому ринку в основному великі інвестиційні фонди з Європи, США й Росії, що оперують мільярдами доларів. З появою в Україні повноцінного валютного ринку закордонні інвестори перенаправляють спекулятивний капітал в операції з інвалютою, а от до ринку нерухомості іноземці поступово втрачають інтерес.

Хто тут?

В Україні іноземців залучають вигідне географічне положення країни (близькість до Росії і Євросоюзу), більша чисельність населення, кваліфікована робоча сила, високий потенціал розвитку сільського господарства й промисловості, велика кількість корисних копалин. Від цих факторів прямо або побічно залежить фінансове благополуччя багатьох українських компаній, у які інвестують західні фонди, а також ріст ринку нерухомості й землі. Деякі інвестори очікують, що Україна повторить шлях Польщі й Прибалтики: приєднається до Євросоюзу, залишившись при цьому в добрих стосунках з Росією. «На думку інвесторів, вступ у ЄС дасть нашій країні додатковий приплив інвестицій, поліпшить макроекономічні показники, знизить рівень корупції й в остаточному підсумку приведе до істотного росту інвестицій іноземних фондів», - говорить менеджер по продажах ИК Galt & Taggart Securities Тетяна Чуб.

Втім, капітал, вкладений в українські активи, приносить високу прибутковість уже зараз. Торік найнижчу прибутковість серед українських инвестинструментов показали банківські депозити (12% річних у доларах і 15% у гривні) і облігації (14-15% річних). Самі прибуткові активи за підсумками минулого року - акції компаній, земля, нерухомість, пайові инвестфонды. Ці інструменти принесли інвесторам в 2007-м від 25% до 180% річних. Для закордонних фондів настільки висока прибутковість - межа мріянь: на Заході багато хто инвестинструменты довгий час ледь приносили 10% річних.

Однак іноземці працюють не з усіма українськими инвестинструментами. Наприклад, серед них ніколи не користувалися попитом депозити, а вітчизняні пайові фонди розраховані винятково на украинцев-физлиц.



Торік закордонні інвестори досить багато вкладали в облігації: інструменти з фіксованою прибутковістю на розвинені та й багатьох развивающихся ринках не давали 15% річних, які забезпечував український ринок. Однак цього року вітчизняні облігації не користуються попитом: зараз боргові папери за рубежем коштують дорого, а тому високі ставки по бондам дають компанії навіть зі США і Європи (активи з низьким інвестиційним ризиком).

Портрет іноземного портфельного інвестора, що вкладає в українську економіку, виглядає приблизно так. Це інвестиційний фонд, що працює в декількох країнах (звичайно Східна Європа, Росія, Україна, Прибалтика, Казахстан). В основному в Україну вкладають хедж-фонды (не обмежені в інвестиційних інструментах, доступні тільки для професійних інвесторів з великим капіталом), фонди взаємного інвестування (аналоги наших пайових фондів) і фонди прямих інвестицій (купують великі пакети акцій компаній, розвивають їх, а потім продають стратегічному інвесторові). Всі ці інституціональні інвестори, тобто инвесторы-юрлица, мають помірковано- або высокорисковую стратегію. Иностранцы-физлица рідко виходять на український ринок в індивідуальному порядку, а частіше довіряють свої гроші в керування фондам: по оцінках аналітиків, частка физлиц у загальному обсязі закордонних портфельних інвестицій в Україну - не більше 10%. Пенсійні фонди й фонди під керуванням страхових компаній приходять на наш ринок нечасто: инвестстратегии не дозволяють пенсионщикам і страховикам вкладати в країни з високим інвестиційним ризиком, а саме до таким відносять Україну.

Директор инвестиционно-банковского департаменту ИК Dragon Capital Андрій Пивоварский ділить закордонні инвестфонды, що працюють в Україні, по обсягах активів у керуванні й регіонам для інвестицій. Перша група фондів - найбільші у світі організації з десятками мільярдів доларів під керуванням. Наприклад, фонди банків JP Morgan, Morgan Stanley, Golman Sachs, HSBC розташовують по $50-100 млрд кожногоого (причому в банку може бути кілька фондів) і можуть інвестувати практично в будь-який фінансовий інструмент по усьому світі. Такі фонди мало вкладають в Україну - для них це занадто малий ринок. Наприклад, по оцінках фахівців, максимально можлива сума інвестицій у наш фондовий ринок - $1,8 млрд, та й то якщо всі нинішні власники акцій раптом вирішать продати папери. (Цифру $1,8 млрд можна одержати, порахувавши зразковий free-float у грошовому вираженні, або вартість акцій у вільному обігу, виходячи з поточної капіталізації ПФТС на рівні $87,5 млрд і середньому free-float 2-2,5%.) Максимально можливі інвестиції в ринок облігацій і того менше. Вкладення в землю й нерухомість можливі в досить великих розмірах, однак і в цьому випадку інвесторові прийде досить довго шукати об'єкт для інвестицій. «Закордонним гігантам інвестування цікаві тільки великі угоди - на парі сотень мільйонів доларів кожна. Такі фонди не заходять на ринок із сумами $1-5 млн. А в Україні складно знайти інвестиційний інструмент, у який можна було б вкласти, наприклад, $100 млн в один прийом», - резюмує Андрій Пивоварский.

У цілому західні инвестбанки не стільки шукають в Україні об'єкти для інвестицій, скільки клієнтів для проведення великих угод IPO або злиттів і поглинань. «Потенційні клієнти західних инвестбанков в Україні - найбільші вітчизняні промислові корпорації: SCM, Приват, Интерпайп, ИСД», - говорить Тетяна Чуб.

Середні по світових мірках фонди (до $50 млрд активів) також інвестують у розвинені й країни, що розвиваються. «В Україну тією чи іншою мірою інвестують великі закордонні фонди, наприклад, Fidelity, Franklin Templeton Investments, Julius Baer», - розповідає Тетяна Чуб. Ці фонди управляють капіталом фізичних і юридичних осіб (мають пайові, пенсійні фонди й хедж-фонды), надають послуги интернет-трейдинга й аналітичної підтримки інвесторів. Однак вони вкладають в Україну «для галочки», щоб показати своїм вкладникам, що інвестиції фонду ретельно диверсифицируются.

блог о финансах
финансовые инвестиции
много разных новостей об одном никому неизвестном сайте