Основні гравці на нашому ринку

Основні гравці на нашому ринку - фонди, що спеціалізуються на ринках, що розвиваються, а також інвестори, націлені винятково на Східну Європу й Україну, наприклад, невеликі Kazimir Partners, Equest Fund або Alpcot Capital Management. Фонди, розраховані тільки на країни СНД, нерідко мають у керуванні всього по $100 млн. Такі інвестори не гребують угодами від $1 млн на українському ринку й щорічно вводять у країну до $50 млн кожний.

виды страхования

Дуже активні на нашому ринку російські инвесткомпании: «Альфа Капітал» (представляє інтереси Альфа-Груп російського бізнесмена Михайла Фридмана), «Ренесанс Капітал» Стивена Дженнингса, «Трійка Діалог» Рубена Вардянана, «КИТ Финанс» Олександра Винокурова. Ці компанії відкрили представництва в Україні або працюють через місцевих посередників (як, приміром, КИТ Финанс) і купують дрібні пакети акцій на фондовому ринку або концентрують від 5% акцій невеликих промпредприятий для подальшого перепродажу. «Україною також цікавляться такі фонди прямих інвестицій, як Providence Equity, Warburg Pincus, Advant International, Sigma Bleyzer, Siguler Guff, East Capital», - перераховує фінансовий аналітик ИК «Арт-капитал» Сергій Войтюк. Ці фонди купують миноритарные пакети акцій підприємств, управляють бізнесом разом з основними власниками й через кілька років перепродують обновлену компанію стратегічним інвесторам. Компанії Sigma Bleyzer, наприклад, належать провайдер кабельного ТВ «Воля-Кабель» і Полтавакондитер, Euroventures - мережа ресторанів «Дрова» і мережа аптек «Виталюкс». У керуванні фондів прямих інвестицій звичайно перебуває від $1 млрд до $10 млрд, в Україну вони щорічно інвестують до $100 млн.

Де гроші

Сфера інтересів закордонних инвестфондов - вкладення в українські банки, ретейловые, аграрні, будівельні компанії, а також об'єкти нерухомості (офісні й торгові центри), великі ділянки землі.

Якщо в акції й нерухомість іноземці інвестують цілком легально, то в земельні ділянки - в основному через підставні компанії, оскільки офіційного ринку землі в Україні немає. «Деякі інвестори, щоб не возитися з покупкою землі на чорному ринку, вкладають у сотки через акції компаній», - розповідає брокер ИК «Конкорд Капітал» Настасія Назаренко. Багато українських аграрних і агропромислових компаній орендують великі наділи землі - до 150 тис. га. «До таким агрокомпаниям ставляться, наприклад, Лендвест і Лендком», - говорить Настасія Назаренко. Окремим агрокомпаниям уже вдалося оформити право власності на землю. Купуючи акції вітчизняних агропромышленников, інвестори сподіваються, що поступово вартість придбаних паперів виросте - за рахунок росту вартості землі у володінні компаній.

В Україні також є пари фондів нерухомості, розрахованих на іноземних інвесторів, приміром, фонди під управлінням компанії Dragon - Ukrainian Properties & Development Plc (створена инвесткомпанией Dragon Capital). Одержавши від інвесторів біля $200 млн, компанія зайнялася концентрацією наділів землі під забудову комерційної й житловою нерухомістю.

Через акції агрокомпаний або паї в инвестфондах в українські наділи вкладають переважно західні інвестори. Російські спекулянти (у першу чергу будівельні компанії) самостійно купують землю в Україні. Згодом вони або власні чинності будують об'єкти нерухомості (наприклад, коттеджные селища), або перепродують землю забудовникам, або працюють у тандемі з будівельниками. За словами Сергія Костецкого, аналітика компанії SV Development, нерідко росіяни купують 30-40% акцій споруджуваного на земельній ділянці проекту, яким керує українська компанія (землею в цьому випадку інвестори володіють приблизно в такій же пропорції). Суми інвестицій, якими оперують іноземні портфельщики на земельно-будівельному ринку, - від $50 млн до $500 млн.



Ще один великий іноземний гравець на земельному ринку - банки із закордонними інвестиціями. Вони створюють власні девелоперские компанії або соинвестируют із забудовниками в ділянки.

Інший ласий шматок українського інвестиційного пирога для закордонних спекулянтів - ринок комерційної нерухомості. «Іноземні инвестфонды вклалися у великі об'єкти торговельної нерухомості в Україні, такі як київські ТЦ «Магелан», «Україна», «Арена», - розповідає Сергій Войтюк. Найвідоміша угода на ринку нерухомості за участю західного спекулянта - покупка універмагу «Україна» американським фондом NCH Advisors і його масштабна реконструкція в 2003 році. В 2006-м фонд продав «Україну» ірландської инвесткомпании Quinn Group за $59 млн. Можлива прибутковість американської інвестиції - 150%.

Серед портфельщиков користуються популярністю й акції будівельних компаній. В останні два роки будівельники активно проводять приватні розміщення цінних паперів, а два забудовники (компанії «XXI Століття» і «ТММ») навіть провели IPO. Причому багато будівельників і девелоперы залучають гроші інвесторів під майбутні проекти, як, наприклад, Cantik Development (будівництво мережі торгових центрів), Clubhouse Holding (розвиток мережі готелів «7 днів»).

Втім, у першій половині цього року іноземці мало вкладали в українську нерухомість. Охолодженню ринку сприяли іпотечна криза в США й зниження темпів росту будівництва в Україні через відсутність кредитних ресурсів в 2008-м. До того ж ще з минулого року вповільнюється подорожчання нерухомості: після більше 50%-ного збільшення в 2006-м до 25% в 2007 році. З початку 2008 року ціни виросли всього на 13%. Експерти вважають, що цього року прибутковість інструмента не перевищить 20%.

Дай мільярд!

Торік загальні прямі й портфельні іноземні інвестиції в Україну склали рекордні для нашої країни $14,9 млрд. З них більше 60% довелися на прямі іноземні інвестиції - вкладення нерезидентів у пакети акцій українських компаній на рівні 10% статутного фонду й вище. Традиційно левова частина прямих інвестицій надходить в Україну з Кіпру або Британських Віргінських Островів: у такий спосіб вітчизняні власники підприємств мінімізують оподатковування при інвестуванні у власні компанії. Однак багато західні инвестфонды також працюють через офшорні Кіпр і Виргины, знижуючи податкові відрахування своїх вкладників.



По оцінках фахівців, на українському ринку як у сфері біржової торгівлі, так і на ринку нерухомості й землі зараз у цілому оперують близько 300 закордонних інвестиційних фондів. Основний приплив інвесторів довівся на 2007 рік, коли кон'юнктура світового фінансового ринку була сприятливої й у країни, що розвиваються, заюшив потік портфельних інвестицій. Дрібні украиноориентированные фонди щорічно вкладають у нашу країну до 100% своїх активів, світові мегафонды - не більше 1%. Зараз середня сума реальних річних інвестицій в Україну закордонними инвестфондами оцінюється аналітиками на рівні $25-30 млн (кожний фонд). Якщо помножити це число на кількість інституціональних інвесторів (300), вийде від $7,5 млрд до $9 млрд спекулятивних грошей. Однак, швидше за все, такі суми надходили в Україну тільки торік: раніше закордонні портфельщики вкладали в нашу країну менше - у середньому по $10-15 млн у рік. Причому кількість инвестфондов на ринку також було меншим: в 2005-2006 р. - не більше 200. У цілому можна припустити, що інвестиції іноземних спекулянтів в Україну за останні 4 роки (до цього вкладення були ситуативними або пов'язаними з концентрацією акціонерного капіталу закордонними ТНК) становлять від $13,5 млрд до $18 млрд. При середній річній прибутковості инвестинструментов на рівні 30% іноземні інвестори за цей період подвоїли свої вкладення в нашу економіку (за умови постійного реінвестування отриманого прибутку протягом чотирьох років). Цифри по українських мірках величезні - з огляду на, що, по даним НБУ на 1 квітня 2008-го, за всю історію незалежності Україна одержала $41 млрд прямих інвестицій і біля $15 млрд портфельних (вкладення в пакети акцій менше 10% статутного фонду й облігації).

«Торгуючи акціями українських компаній, портфельні інвестори впливають на рівень оцінки їхньої вартості», - говорить економіст Міжнародного центра перспективних досліджень Олександр Жолудь. Іншими словами, іноземці поступово підвищують капіталізацію вітчизняного бізнесу, адже, незважаючи на тимчасові спади, у довгостроковій перспективі левова частина торгуються на ПФТС компаній істотно подорожчала. Такий же вплив іноземні спекулянти роблять на наш ринок нерухомості й землі: перепродаж об'єктів і ділянок тільки підвищує їхню ціну.

Довгий ріст За останні 8 років індекс ПФТС виріс в 24 рази, обсяги торгів - в 7 разів


У той же час досить високий ризик догляду спекулянтів з України. На даний момент наша країна практично повністю залучена у світові процеси перетікання капіталу. З настанням фінансової, фондової або економічної криз в одному з регіонів планети інвестори різко знижують обсяги надходжень у країни, що розвиваються, через високий рівень рисковости таких вкладень і направляють гроші в инвестинструменты розвинених держав (в умовах падаючих ринків втратити на высокорисковом інструменті куди легше, ніж на низкорисковом). Тому тепер навіть банальне підвищення процентної ставки Федеральною резервною системою США обвалює котирування на українському фондовому ринку. Наприклад, в 2006 році, коли після декількох років зниження дисконтна ставка ФРС різко підвищилася, український фондовий ринок стагнировал три місяці, оскільки інвестори зволіли вкладати в боргові папери, що подорожчали американські. Поточна світова фінансова криза, що почалася з іпотечної кризи в США, привів до стагнації на українському фондовому, банківському й будівельному ринках, тому що інвестори попросту перестали вкладати в Україну.

Втім, тотального розпродажу іноземними інвесторами акцій українських компаній, землі й об'єктів нерухомості не варто очікувати, упевнені аналитики. Незважаючи на кризу, Україна досить високо котирується закордонними спекулянтами, оскільки багато місцевих інструментів не вичерпали потенціал свого росту - акції агропромислових, машинобудівних компаній, сировинні й металургійні активи, навіть нерухомість і земля під забудову, на думку закордонних аналітиків, через пару років знову будуть показувати високу прибутковість. Тому в умовах криз інвестиційні активи в нашій країні розпродає лише частина інвесторів, інші просто чекають, поки криза закінчиться, не роблячи яких-небудь угод. А з появою в Україні ринку Forex (після введення Нацбанком режиму змінного курсу гривни) очікується прихід у нашу країну нового класу інвесторів - валютних спекулянтів. Ціна питання - ще десяток мільярдів доларів.

Майже як в Україні

Ринок нерухомості Латвії обвалився наприкінці 2007-го не тільки через світову фінансову кризу. Останні 4 роки (після вступу країни в ЄС) комерційна й житлова нерухомість у прибалтійській республіці постійно дорожчала. При цьому левову частину угод здійснювали закордонні спекулянти - великі агентства нерухомості, девелоперы й инвестфонды зі скандинавських країн, Німеччині й Данії. За цей період квартири в країні подорожчали в середньому в 4 рази, земельні ділянки - в 5 разів. Щомісяця девелоперы й спекулянти додавали до ціни об'єктів по 5-7% їхній вартості. У цей же період були уведені в лад кілька тисяч нових великих об'єктів (торговельних і офісних центрів, житлових будинків, коттеджных городків) - для країни з населенням в 2 млн чоловік це дуже високий показник. Ринок нерухомості підігрівали дешеві кредити в банках: финучреждения охоче кредитували латвійців під 4-6% річних на 40 років. З настанням світової фінансової кризи банки перекрили потік кредитування й підняли ставки у два рази (у тому числі для старих позичальників). Темпи росту ринку нерухомості почали вповільнюватися. Закордонні інвестори, передбачаючи стагнацію ринку, різко розпродали більшість об'єктів, щоб зафіксувати прибуток. Зараз латвійські новолади в експлуатацію практично не вводяться, вартість квадратних метрів упала на 40% з початку року.

Спекулянти торгують

Один з найвідоміших проектів фондів прямих інвестицій в Україні - створення групою фондів Sigma Bleyzer кабельного оператора «Воля-Кабель» на базі невеликих фирм-кабельщиков. У грудні 2007-го Sigma Bleyzer продала частину акцій «Волі» (по слухах, контрольний пакет) великому фонду прямих інвестицій Providence Equity Partners (володіє телекомунікаційними компаніями й кіностудіями по усьому світі). Нові власники заявили про плани вкласти в розвиток компанії $200 млн. До угоди з Providence компанія Sigma Bleyzer оцінювала вартість «Волі» в $600-700 млн. Якщо фонд дійсно продав 51% акцій компанії, дохід від угоди склав $300-350 млн (при можливій сумі інвестицій Sigma Bleyzer в «Волю» $15-20 млн).

У жовтні 2007 року компанія Euroventures, що управляє фондами прямих інвестицій, продала 31,97% Русановского мясоперерабатывающего заводу (ТМ «Русанко») англійської компанії Hardico Investments. По оцінках аналітиків, вартість угоди склала $10 млн. Euroventures придбала пакет акцій Русанко в листопаді 2000-го, вклавши в актив $2,25 млн.

По оцінках аналітиків, компанія Horizon Capital (також управляє фондами прямих інвестицій) на перепродажі Шостинского молокозаводу заробила $35 млн - в 5,9 рази більше інвестицій у завод. Horizon Capital купила Шостку в 2005 році, а продала в 2007-м французькій групі Bel Group.

информация и публикации новостей про интересные и независимые сайты